Як відбувається ранній розвиток дітей?
10 марта 2016 17:31 3981
Як відбувається ранній розвиток дітей?

В цей час утворюється приблизно 70-80%   синапс. І в міру того, як вони розвиваються, зростають можливості мозку. Вже в перші шість місяців після народження мозок досягає 50% свого дорослого потенціалу, а в три роки 80%. Звичайно, це не означає, що мозок після трьох років перестає розвиватись. До трьох років в основному розвивається задня частина мозку, а в чотири роки в цей складний процес вступають «лобні долі».

Такі здібності, як мислення, потреби, творчість, почуття розвиваються після трьох років, але вони використовують базу, сформовану саме від народження і до 3 років!
 
Виписуючи з пологового будинку, молоду маму лікар детально інструктує, що робити з малюком до 1 року. Тобто, перший рік дитини традиційно орієнтований на правильний догляд за пуповиною, підмиванням, умиванням, купанням, слідкуванням за випорожненнями малюка, режимом сну і прогулянок, введенням прикорму, дотриманням графіку щеплень і доглядом за хворою дитиною.

З трьох років дитину вже можна вести у дитсадочок для того, щоб вона гралася з ровесниками, вчилася спілкуванню, дружила, вчилася і розвивалася. А тепер оглянемося назад і запитаємо себе: «А як пройшли перші три роки життя дитини? Чи були реалізовані її пізнавальні потреби? Чи розвивався її інтелект? Чи стимулювався розвиток її здібностей, закладених природою?»

Діти, яким забезпечили ранній розвиток, приголомшують дорослих своїми досягненнями.
Коли говорять про «ранній розвиток», то мають на увазі інтенсивний розвиток здібностей дитини у віці від 0 до 3-4 років  Так невже справді необхідно починати вчити малюка в такому ніжному віці?

Так, треба! Справа в тому, що одразу після народження дитячий організм починає бурхливу діяльність: розвиваються зір, слух, нюх, смак, дотик: дитині необхідно пристосовуватися до нових умов. Отримання інформації для дитини стає життєвою необхідністю. Його мозок весь час працює – вчиться сприймати оточуюче середовище і робити висновки. Він витримує такі навантаження, які не можна порівняти з тими, які дозволяють собі дорослі. Методики раннього розвитку якраз і існують для того, щоб пояснити дорослим механізми роботи головного мозку, та допомогти малюкам справлятися з цим нелегким завданням.

«А навіщо впроваджувати методики раннього розвитку?» Відповідь можна дати таку:
  • Можливості людського мозку недооцінені і використовуються недостатньо;
  • Вважається, що рання звичка до інтелектуальної праці є щепленням на все життя від непотрібних зваб сучасного світу;
  • Життя малюка стане змістовним, яскравим, з відкриттями і радістю пізнання;
  • Діти, які отримали ранній розвиток, можуть збагатити людство новими об’ємами знань і, головне - у майбутньому успішно самореалізуватись у суспільстві.
 Зробіть своєму малюку гарний подарунок. Ні, не чергову сучасну іграшку. Вони швидко набридають і ламаються. Ваш подарунок буде на все життя. Розвивайте інтелект і творчі здібності дитини, подаруйте йому безліч корисних знань і міцне здоров’я.
 
Глен Доман, який лікував дітей з важкими черепними травмами, зробив відкриття: через здорові ділянки мозку можна впливати на ушкоджені. Наприклад, паралізованим дітям стимулювали зір, показували картинки й карточки зі словами.
 
І діти вчилися читати, потроху повзати, а потім ходити. Заняття проводились безперервно.Згодом з’ясувалось, що хворі чотирирічні діти читають і рахують краще, ніж «нормальні» семирічні.
 
Випускники школи Глена Домана розумні, виховані, точно знають, чого їм хочеться в житті, і готові домогтися всього на світі. І це заслуга їх небайдужих, трудолюбивих батьків, а не результат особливої обдарованості чи серйозних матеріальних внесків.

Ранній розвиток дитини не ставить своєю метою виховання геніїв. Єдиною метою раннього розвитку є надання дитині такої освіти, щоб вона мала глибокий розум, здорове тіло, виховати її кмітливою і доброю. Масару Ібука стверджує, що всі люди, якщо вони не мають фізичних вад, народжуються приблизно однаковими. Відповідальність за розподіл дітей на розумних і дурнів, забитих і агресивних лягає на виховання. Будь-яка дитина, якщо їй дати те, що треба і тоді, коли треба, має вирости кмітливою і з твердим характером.

Ранній розвиток не повинен зводитись до того, щоб завантажити дитину інформацією чи навчити читати й писати в ранньому віці. Найбільш важливим є розвиток уміння міркувати, оцінювати, сприймати. Для цього немає спеціальних програм, і тільки те, як поводяться батьки і няня, що вони роблять і відчувають, як розмовляють з малюком, може сформувати особистість дитини. Так, дитина, вихована нетовариською, насупленою людиною, буде завжди не в гуморі, а вихована неохайною людиною, буде завжди неохайна.

З точки зору Масару Ібуки, дитині дають слухати хорошу музику і вчать грати на скрипці не для того, щоб виростити з нього видатного музиканта. Його навчають іноземній мові не для того, щоб виховати геніального лінгвіста, і навіть не для того, щоб підготувати його в «хороший» дитсадок і початкову школу. Головне – розвинути в дитині її безмежні потенційні можливості.

На жаль, більшість дорослих недооцінюють можливості дітей раннього віку, їх жагучій потребі в отриманні нової інформації, вважаючи, що до школи є ще досить багато часу, і займатися з дитиною у цьому віці ще рано. Активну підготовку до школи починають тільки за рік до вступу в 1 клас. Але на той час, на жаль, у дитини вже відбулася зупинка психічного розвитку, згасла пізнавальна активність, а організовані для неї експрес-заняття приводять до перевантаження й перевтоми, які у подальшому викликають негативне ставлення до навчання, батьків, вчителів і школи.